“Шевченківський
інклюзивно-ресурсний центр”
Шевченківської селищної ради

Чому так важливо, щоб у дитини були домашні обов’язки?

      Часто батьки не хочуть обтяжувати дітей якимись обов’язками, оскільки дітки маленькі, вони такі незграбні, незібрані, непослідовні, безвідповідальні, ну, одним словом ще ж діти. Та домашні обов’язки мають бути у кожної дитини. І якщо у Вашої дитини з’являться обов’язки, це аж ніяк не означає, що Ви забираєте у неї дитинство, а я чула таку думку від батьків, чи загружаєте дітей хатньою роботою, хоча звісно обов’язки мають бути посильні для виконання відповідно віку.

Для чого дитині домашні обов’язки?

     Виконання обов'язків по дому розвиває у дітей багато навичок, які необхідні для успішного дорослого життя. Молодші діти, виконуючи прості завдання (наприклад, складаючи одяг, іграшки або заправляючи ліжко), розвивають координацію і навички моторики, що є важливим етапом для подальшого розвитку розумових процесів та мовлення. Виконання обов'язків по дому також підвищує здатність дитини слідувати інструкціям, а в майбутньому планувати і організовувати справи.

Домашні обов'язки також допомагають дітям розвинути в собі почуття відповідальності. Вони не тільки вчяться справлятися з роботою самостійно (що робить їх більш самостійними), але і прищеплюють почуття відповідальності за спільну справу і благополуччя всієї родини. Якщо дитина справляється з поставленими перед нею завданнями, в неї формується почуття власної гідності, і вона  усвідомлює свій внесок в життя сім'ї.

З якого віку можна надавати обов’язки?

     Дійсно, домашні обов'язки повинні відповідати віку і рівню розвитку дитини. Дітям 2-3 років можна доручити прибирати за собою іграшки, складати одяг в кошик для прання, наповнювати миску кішки або собаки кормом. 3-4 роки. Це переломний момент, вік кризи 3 років. Відмінною особливістю цього періоду є прагнення малюків до самостійності. Важливо заохочувати виникле прагнення до самостійності і стежити за безпечністю справ, що вони роблять. У цьому віці дітей ще не цікавить результат, а захоплює сам процес будь-якої самостійної роботи.

 Домашні обов'язки дітей в 3-4 роки можуть бути наступні: чистити зуби самостійно, але під наглядом, вмиватися, витирати руки і обличчя;

дитина вже сама має користуватися столовими приборами;

Може допомагати накривати на стіл: Віднести серветки, вкласти їх у серветницю, тарілки і прилади перенести чи поставити на стіл;

одягатися з деякою допомогою, роздягатися;

збирати і розкладати іграшки, книги, речі по своїх місцях;

витирати пил;

допомагати мити посуд, прибирати в дворі чи садку;

допомагати розстеляти і прибирати ліжко;

допомогти прибрати бакалійні товари, наприклад прибирати хліб до хлібниці, чи молоко в холодильник після їжі, викладати фрукти до кошика чи їх постійного місця;

За розкладом давати корм домашнім тваринам;

Допомагати приготувати чи прикрашати прості страви (покласти прикрасу на торт, прикрасити салат, додати варення в морозиво, засипати кукурудзу чи інші подрібнені продукти в салат тощо).

Дорослим важливо пам’ятати, що діти в 3-4 роки наслідують їх у всьому, тому вкрай важливий позитивний приклад батьків чи бабусі з дідусем у всіх справах і обов’язках.

     Для дітей 5-ти 6-ти  років доручення-завдання мають ускладнюватися і їх кількість має поступово збільшуватися.

Як правило, до 5 років всі основні навички самообслуговування вже сформовані, тобто дитина сама їсть, ходить до туалету, вдягається, роздягається, прибирає за собою, знає та виконує правила особистої гігієни, може сама знайти для себе заняття.

     До того, що дитина навчилася робити до 5 років, додають інші обов'язки. Серед них можуть бути:

розстеляти і прибирати ліжко самостійно і постіно;

допомагати в прибиранні квартири, наприклад дитина має витирати пил з поверхонь, які знаходяться на її рівні раз в тиждень; поливати квіти 2 рази на тиждень,  доглядати за тваринами; допомагати на городі чи садку.

Допомагати планувати приготування їжі та закупівлю бакалійних товарів. Наприклад, щоб приготувати торт до свята, обговоріть з дитиною, що для цього потрібно по рецепту, подивіться, що з переліку у вас є вдома, а чого не має і потрібно купити, складіть список, при чому дитина може самостійно замальовувати продукти, щоб у неї був власний список. Наприклад мука, цукор, яйця є вдома, а ще потрібне молоко, масло, ванілін, вершки та шоколад.

Сортувати білизну для прання. Складати окремо біле, чорне і окремо кольорове;

Складати і прибирати свій чистий одяг після прання.

Що буде, якщо у дитини не буде ніяких домашніх обов’язків?

     Коли абсолютно всю роботу виконують батьки, дитина може відчувати себе залежною від них, а в майбутньому це призведе до того, що дитина буде очікувати та вимагати, щоб для неї і за неї все робили інші. Дитина може бути безініціативна, може важко приймати і не підкорюватися правилам поведінки та спілкування, бо не буде сформовано ні почуття відповідальності, ні навички оцінювати власні дії, досягати поставленої мети та завершувати почату справу до кінця.

     Певні  обов’язки у дитини повинні бути для постійного, систематичного виконання, це формує організаційні навички дитини. Залежно від бажання і інтересу дитини батьки можуть закріпити різні обов'язки на постійній основі. Спочатку за кожне виконання потрібно хвалити дитину, можна якось її заохочувати, але це не мають бути цукерки чи іграшки за кожне виконання, бо так з часом запити дитини будуть зростати і без такої матеріальної мотивації вона відмовлятиметься від роботи.  Часто батьки поспішаючи забирають якусь роботи в дитини, бо так буде швидше чи краще, але в дитини в цей момент формується занижена самооцінка, бо таку поведінку батьків дитина сприймає як свідчення, що вона не впорається, не може зробити.

Як привчити дитину до обов’язків?

     Інколи діти самі копіюють дії батьків, а інколи їм самостійно впоратися важко. В такому випадку спочатку показуйте та розказуйте дитині покроково, як і що зробити. Потім, коли дитина запам’ятає що і як робити, просто допомагайте і поступово зменшуйте свою участь до повної самостійності дитини.